четвер, 24 квітня 2014 р.

Шевченківські дні...

Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос — більш нічого.

А серце б'ється - ожива,
Як їх почує!..Знать, од Бога
І голос той і ті слова
Ідуть між люди! 
                                                      Т.Шевченко

Уже для багатьох поколінь українців і не тільки українців – Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, в нас. Та це лише ілюзія. Шевченко як явище велике і вічне – невичерпний і нескінченний. 
Ми відвідали історично-пізнавальне заняття, організоване кам’янським державним історико-культурним заповідником. Таміла Петрівна Чупак поділилась з нами вже відомими фактами біографії поета, підтримувала бесіду з нами, вела дискусію, відповідала на наші запитання, а також дивувала новими деталями і руйнувала міфи про Кобзаря, існуючі вже десятиліття.

Висновок можемо зробити лише один: без Шевченка не було б сучасної України. Слава Тарасу, слава Україні!

Немає коментарів:

Дописати коментар