Цього літа нам дуже хотілося до
школи. Нас манило бажання зустрітися з однокласниками, вчителями і просто
друзями.
Але час пролетів швидко. І ось
уже ми стоїмо на святковій лінійці…
Не там, де завжди, а на
почесному місці випускників. І перший дзвоник для нас лунає востаннє… Як дивно
– останній перший дзвоник…
І нехай хтось вважає, що 1
вересня – це свято першокласників.
Для нас, випускників, - це так
само хвилююче, радісне і незабутнє свято.
Немає коментарів:
Дописати коментар